Колективна монографія «Українська Революція гідності, агресія РФ і міжнародне право” Торгові війни з Росією: причини, правові підстави та наслідки. Механізми вирішення торгових суперечок (Бровко О., Коцюбська В., Половець І.) Торгові війни з Росією: причини, правові підстави та наслідки. Механізми вирішення торгових суперечок1 Шлях підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС) став не лише випробуванням для політичної системи України, міцності її євроінтеграційного вектора, справжності європейських цінностей і готовності сприйняти їх громадянським суспільством, а й черговим випробуванням для українських експортерів, для яких термін «торгівельна війна з Росією» уособлює реалії 2013–2014 рр. Здавалося, що з набуттям Росією членства у Світовій організації торгівлі (СОТ) у серпні 2012 р. торгівельні відносини Україна–Росія перейдуть на новий рівень співробітництва відповідно до принципів прозорості, паритетності, недискримінації2, вільної торгівлі товарами та послугами, справедливої конкуренції й передбачуваності. На практиці ж «режим найбільшого сприяння» обернувся для українських експортерів «режимом найбільшого протистояння», а непередбачуваність торговельної політики Росії стала звичною справою. Тому далі ми проаналізуємо обмежувальні заходи торгівлі, застосовані Росією у період 1 липня 2013 – 1 липня 2014 року. Обмежувальні торговельні заходи Росії продемонстрували неготовність України давати відповідь у межах правового поля СОТ та належним чином захищати національного виробника. Тому далі проаналізовано механізм правового захисту національного виробника на двосторонньому, регіональному (Угода про зону вільної торгівлі СНД) і багатосторонньому (СОТ) рівнях. 1 Бровко Олександра Миколаївна - магістр міжнародного права та економіки, Інститут світової торгівлі, Університет Берна; магістр міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Коцюбська Вікторія Володимирівна - магістр міжнародного права та економіки, Інститут світової торгівлі, Університет Берна; магістр міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Половець Ірина Сергіївна - докторантка Інституту європейського і міжнародного економічного права, Університет Берна; LLM, Університет Арізони; магістр міжнародного права та економіки, Інститут світової торгівлі, Університет Берна; магістр права, Київський національний університет імені В. Гетьмана. 2 Принцип торгівлі без дискримінації реалізується шляхом застосування режиму найбільшого сприяння, за якого країна забезпечує однакові умови торгівлі для всіх держав – членів СОТ (стаття I ГАТТ 1994), та національного режиму, за якого умови торгівлі на внутрішньому ринку для імпортованих товарів мають бути не менш сприятливими, ніж ті, що надаються товарам національного товаровиробника (стаття III ГАТТ 1994).  Колективна монографія «Українська Революція гідності, агресія РФ і міжнародне право” До проведення саміту у Вільнюсі, на якому очікувалося підписання Угоди про асоціацію, посадові особи Російської Федерації попереджали українську сторону про загрозу втрати преференцій у торгівлі з Росією, про обмежувальні заходи та захист від реекспорту європейської продукції з України в Росію. Ще у вересні 2013 р. міністр торгівлі Євразійської економічної комісії А. Слєпньов заявляв, що обмежувальні заходи у торгівлі з Україною, передусім стосуватимуться товарів сільськогосподарського призначення. Проте вже на початку 2014 р. Росія продемонструвала своє вміння маніпулювати нетарифними бар’єрами у торгівлі, зокрема санітарними та фітосанітарними заходами. Росія занепокоєна тим, що в результаті гармонізації українського законодавства із нормами законодавства ЄС для товарів із боку Митного союзу Білорусі, Казахстану та Росії (Митний союз) виникнуть нетарифні бар’єри, пов’язані з необхідністю підтверджувати відповідність новим нормам і правилам3. Також Росія остерігається реекспорту європейських товарів через Україну та Туреччину4. Зв’язок між обмежувальними торгівельними заходами та євроінтеграційним напрямом України визнав і Європейський парламент, ухваливши відповідну резолюцію 12 вересня 2013 р. і закликавши Росію утриматися від тиску на країни Східного партнерства у зв’язку з наближенням фінальної стадії переговорів щодо підписання угод про асоціацію5. Обмежувальні заходи торгівлі: антидемпінгові та спеціальні заходи Сталеві труби українського виробництва Протягом 2005–2013 рр. значні обсяги сталевих труб українського виробництва експортувалися на митну територію Митного союзу без сплати 3 Москва вже попереджає Київ про можливе скорочення поставок російських товарів [електронний ресурс], режим доступу: http://tyzhden.ua/News/90285 (перевірено 13.07.2014 р.) 4 Росія зводить свою зовнішню політику до торговельних війн з сусідами [електронний ресурс], режим доступу: http://tyzhden.ua/News/89104 (перевірено 13.07.2014 р.) 5 European Parliament resolution of 12 September 2013 on the pressure exerted by Russia on Eastern Partnership countries (in the context of the upcoming Eastern Partnership Summit in Vilnius) (2013/2826(RSP)), available at: http://bit.ly/1ymsRik (accessed 14.07.2014)  Колективна монографія «Українська Революція гідності, агресія РФ і міжнародне право” антидемпінгових мит у рамках існування міжурядових домовленостей. Проте починаючи з 1 липня 2013 р. ситуація суттєво змінилася. У 2004–2005 рр. було проведено антидемпінгове розслідування щодо деяких видів сталевих труб6, що походять з України та ввозяться на митну територію Російської Федерації, за результатами якого Уряд Російської Федерації ухвалив постанову від 29 грудня 2005 р. № 824 «Про заходи щодо захисту економічних інтересів російських виробників деяких видів сталевих труб», згідно з якою були встановлені антидемпінгові мита 7 на ввезені з України вищезазначені види труб. Проте 13 січня 2005 р. була підписана Угода між Міністерством економічного розвитку Російської Федерації та Міністерством економіки України про регулювання поставок деяких видів сталевих труб, що походять з України, на митну територію Російської Федерації, відповідно до статті 2 якої певні види сталевих труб поставлялися деякими українськими компаніями 8 у розмірі 395 тис. тонн на рік із щорічним збільшенням на 2% обсягу квоти без сплати антидемпінгових мит. Уже у 2009–2010 рр. було проведене повторне антидемпінгове розслідування (у зв’язку із закінченням строку дії антидемпінгових мит і з метою їхнього перегляду), за результатами якого антидемпінгові мита були збережені9. За аналогією до Угоди 2005 р. 23 вересня 2011 р. була підписана Угода між Міністерством економічного розвитку Російської Федерації та Міністерством економіки України про регулювання поставок деяких видів сталевих труб, що походять з України, на території Республіки Білорусь, 6 Обсадних, підшипникових, насосно-компресорних, котельних, нафтогазопровідних труб, а також гарячедеформованих труб загального призначення. 7 Обсадні труби в розмірі 11,4% митної вартості; нафтогазопровідні труби та гарячедеформовані труби загального призначення в розмірі 8,9% митної вартості; насосно- компресорні труби в розмірі 18,1% митної вартості; котельні труби в розмірі 11,3% митної вартості; підшипникові труби у розмірі 55,3% митної вартості. 8 ЗАТ «Нікопольська трубна компанія», ЗАТ «Нікопольський завод безшовних труб», ЗАТ «Нікопольський завод нержавіючих труб», ВАТ «Нижньодніпровський трубопрокатний завод», ВАТ «Новомосковський трубний завод». 9 Обсадні труби в розмірі 18,9% митної вартості; насосно-компресорні труби в розмірі 19,9% митної вартості; нафтопровідні труби діаметром до 820 міліметрів включно; газопровідні труби діаметром до 820 міліметрів включно; гарячедеформовані труби загального призначення діаметром до 820 міліметрів включно в розмірі 37,8% митної вартості.  Колективна монографія «Українська Революція гідності, агресія РФ і міжнародне право” Республіки Казахстан і Російської Федерації («Угода про регулювання поставок сталевих труб»), згідно з якою деякі українські компанії 10 експортували певні види труб у рамках квот без сплати антидемпінгових мит. Наприклад, у 2011 р. такі квоти були встановлені у розмірі 300 тис. тонн для експорту в Росію, 18 тис. тонн для експорту в Білорусь, 14 тис. тонн – в Казахстан. Надалі для визначення обсягу квот на 2012-й і перше півріччя 2013 р. були підписані окремі Протоколи про внесення змін до Угоди про регулювання поставок сталевих труб від 30 грудня 2011 р. та 31 грудня 2011 р. відповідно. Проте починаючи з 1 липня 2013 р. термін дії Угоди про регулювання поставок сталевих труб не був продовжений. Фактично експорт труб українського виробництва став можливим лише за умов сплати антидемпінгового мита, розмір якого, наприклад, для нафтопровідних труб становив 37,8% митної вартості. За таких умов українські труби стають де- факто неконкурентоспроможними на ринку Митного союзу. Важливо, що стаття XI Генеральної угоди з торгівлі товарами 1994 р. (ГАТТ 1994) забороняє будь-які кількісні обмеження імпорту. Тому продовження режиму квотування для товарів українського походження було б протиправним під кутом зору правил СОТ. З іншого боку, враховуючи експортну орієнтованість українських виробників і значні обсяги експорту на ринок Митного союзу, квоти могли бути замінені на тарифні квоти, які дозволені правилами СОТ, або на цінові зобов’язання українських виробників. Проте Росія вирішила піти іншим шляхом. Так, 16 квітня 2013 р. компанія ІНТЕРПАЙП ініціювала повторне антидемпінгове розслідування з метою перегляду ставки антидемпінгового мита для деяких видів стальних труб11. За результатами розслідування був опублікований звіт, відповідно до якого розмір антидемпінгових мит запропоновано збільшити на обсадні труби – з 18,9 до 40,94% і на насосно- компресорні труби – з 19,9 до 67,7%12. Проте заявник відкликав заяву, повторне 10 ТОВ «ІНТЕРПАЙП Ніко Тьюб», ВАТ «ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод», ВАТ «ІНТЕРПАЙП Новомосковський трубний завод» та ПрАТ «Сентравіс Продакшн Юкрейн». 11 Повідомлення про початок розслідування, [електронний ресурс], режим доступу: < http://bit.ly/1oEkPds> (перевірено 13.07.2014 р.) 12 Доповідь Департаменту захисту внутрішнього ринку Євразійської Економічної Комісії [електронний ресурс], режим доступу: <http://bit.ly/1ymsvrX> (перевірено 13.07.2014 р.)  Колективна монографія «Українська Революція гідності, агресія РФ і міжнародне право” розслідування було завершене 20 лютого 2014 р., а переглянуті антидемпінгові мита не були введені. За збереження наявного рівня антидемпінгових заходів прогнозується зменшення експорту української трубної продукції майже на 25%, що призведе до збитків у мінімум 120 млн доларів США. Політична вмотивованість рішення підтверджується тим, що 18 грудня 2013 р. на переговорах у Москві колишньою владою України нібито було досягнуто домовленості щодо продовження безмитного режиму для деяких видів труб українського походження. Подальший розвиток подій в Україні позбавив Росію зацікавленості у такому розвитку подій. Прутки українського походження 20 листопада 2013 р. було опубліковано повідомлення про початок нового антидемпінгового розслідування, ініційованого проти українських виробників металічних прутків13. За даними російських виробників, у 2012 р. імпорт прутків з України збільшився на 69% порівняно з попереднім роком, в I півріччі 2013 р. – на 86% порівняно з тим же періодом минулого року. При цьому частка імпортних поставок з України в загальному обсязі імпорту в I півріччі 2013 р. становила 96%. Як результат, у зоні ризику перебуває близько 3,6 млн тонн українського металопрокату. Попри те що зростання імпорту металічних прутів, які використовуються передусім у будівництві, могло бути викликане підготовкою Російської Федерації до проведення зимової Олімпіади 2014 р., Росія отримала черговий інструмент тиску на Україну. Відомо, що на переговорах 17–18 грудня 2013 р. питання антидемпінгових заходів проти металічних прутків також порушувалося. Наразі розслідування триває. Українська порцеляна Від 29 вересня 2013 р. до 28 вересня 2016 р. столовий і кухонний порцеляновий посуд, вироблений в Україні, експортується на територію Митного союзу за умови сплати спеціального мита. Незважаючи на те що спеціальні мита застосовуються до певного товару незалежно від країни 13 Повідомлення про початок розслідування [електронний ресурс], режим доступу:<http://bit.ly/W79dsI > (перевірено 13.07.2014 р.)  Колективна монографія «Українська Революція гідності, агресія РФ і міжнародне право” походження, від застосування таких заходів одні країни страждають більше, а інші – менше. Так, від спеціальних заходів щодо порцеляни найбільше постраждали дві країни – Україна та КНР. Спеціальні мита встановлені у таких розмірах: до 28 вересня 2014 р. включно – 1479 доларів США за тонну; до 28 вересня 2015 р. – 1035,3; до 28 вересня 2016 р. – 591,6 доларів США за тонну14. Відомо, що у 2012 р. обсяги українського експорту столового та кухонного посуду з порцеляни до Митного союзу становили 3 140 671,6 кілограм на суму 5804 млн доларів США 15. При цьому Міністерство економічного розвитку та торгівлі України висловило своє занепокоєння з приводу введення спеціальних заходів через їхню необґрунтованість і невідповідність Договору про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 р. і нормам Угоди про захисні заходи СОТ. Обмеження українського експорту: санітарні та фітосанітарні заходи Кондитерські вироби Першими жертвами посиленого митного контролю з боку Росії стали українські кондитерські вироби. Як відомо, 29 липня 2013 р. російська санітарна служба (Росспоживнагляд) ввела заборону на експорт до Росії продукції компанії «Roshen». Нібито після проведення експертизи у молочному шоколаді був виявлений бензопірен16, що й стало причиною заборони. Важливо, що Молдова, Казахстан, Таджикистан і Білорусь також здійснили перевірку української кондитерської продукції, проте жодних небезпечних речовин не було виявлено. У політичній умотивованості такого рішення не було сумнівів ні в кого – ні в України, ні в ЄС, ні в самої Росії. Що ближчою ставала дата підписання Угоди про асоціацію, то непередбачуванішою ставала торгова політика Росії. 14 Доповідь Департаменту захисту внутрішнього ринку Євразійської Економічної Комісії [електронний ресурс], режим доступу: <http://bit.ly/1wqnUlw > (перевірено 13.07.2014 р.) 15 У Мінекономрозвитку назвали незаконними російські мита на порцеляну [електронний ресурс], режим доступу: http://tyzhden.ua/News/88446 (перевірено 13.07.2014 р.) 16 Бензопірен – речовина першого класу небезпеки, зміни, які він викликає, незворотні, це сильний канцероген і мутаген [електронний ресурс], режим доступу: <http://bit.ly/UaWkwn> (перевірено 13.07.2014 р.)  Колективна монографія «Українська Революція гідності, агресія РФ і міжнародне право” Уже у березні 2014 р. корпорація «Roshen» у Липецьку зазнала чергових перевірок, унаслідок яких виробництво продукції було призупинено. Від 14 березня 2014 р. всі рахунки «Roshen» у російських банках були заморожені (2,8 млрд рублів). Додатково відомо, що перевірки підприємства здійснювалися на основі розпочатого кримінального провадження. Вантажні вагони Наприкінці вересня 2013 р. Росія призупинила дію 13 сертифікатів на вантажні вагони ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» 17. Причина такого рішення російської федеральної бюджетної установи «Реєстр сертифікації на федеральному залізничному транспорті» невідома. Припинення дії сертифікатів унеможливило відвантаження продукції в Росію. У результаті виробництво вантажних вагонів в Україні за підсумками 9 місяців 2013 р. скоротилося на 46% – до 20 383 одиниць18. Лише наприкінці 2013 р. стало відомо, що сертифікати на українські вагони було поновлено до 1 лютого 2014 р. Молочна продукція 22 квітня 2014 р. російська санітарна служба заборонила експорт української молочної продукції через невідповідність вимогам федерального закону «Технічний регламент на молоко і молочну продукцію». Так, деякі українські сири19 не відповідають вимогам вищезазначеного регламенту за жирно-кислотним складом, інші – за вмістом білку, жиру чи вологи. У подальшому 4 липня 2014 р. російська санітарна служба заборонила ввезення молока та молочних продуктів чотирьох українських компаній 20 через порушення законодавства у сфері захисту прав споживачів. 17 Крюківському ВБЗ доведеться призупинити виробництво – експерт [електронний ресурс], режим доступу: http://www.ukrinform.ua/ukr/news/kryukivskomu_vbz_dovedetsya_prizupiniti_vir obnitstvo___ekspert_1867597 (перевірено 13.07.2014 р.) 18 Зовнішньополітичні поразки України у 2013-му: зрив угоди з ЄС, торгова війна з Росією та покарання FIFA [електронний ресурс], режим доступу: http://tyzhden.ua/News/97878 (перевірено 13.07.2014 р.) 19 Сири таких виробників: ПП «Рось», філії «Охтирський сиркомбінат», АТ «Пирятинський сиркомбінат», ТОВ «Гадячсир», ПАТ «Золотоношинський маслоробний комбінат» і ТОВ «Техмолпром» [електронний ресурс], режим доступу: http://tyzhden.ua/News/106922 (перевірено 13.07.2014 р.) 20 ДП «Мілкіленд-Україна»: «Миргородський сироробний комбінат», «Чернігівський молокозавод», філія «Славутський маслоробний комбінат» ПП КФ «Прометей», філія «Львівський молочний комбінат» ПП КФ «Прометей», філія «Роменський молочний комбінат» ПП «Рось», філія «Сумський молочний завод» ПП «Аромат», ДП «Агролайт» [електронний ресурс], режим доступу: http://tyzhden.ua/News/113732 (перевірено 13.07.2014 р.)  Колективна монографія «Українська Революція гідності, агресія РФ і міжнародне право” Продукція рослинництва 16 квітня 2014 р. виникли чергові проблеми з експортом української продукції. Цього разу в українській картоплі були виявлені карантинні шкідливі організми, і, як результат, – партія зараженої продукції була повернута в Україну. Від 16 червня 2014 р. Россільгоспнагляд запровадив обмеження на імпорт української картоплі21. Приводом для імпортних обмежень стали «неодноразові випадки виявлення карантинної для Російської Федерації… золотої картопляної нематоди». Наприкінці червня 2014 р. Россільгоспнагляд заявив, що не виключає введення обмежень на експорт української кукурудзи через поширення шкідника кукурудзи (західний кукурудзяний жук)22. Російська сторона стверджує, що шкідника виявлено на території, що сягає 72 тис. гектарів. Проте українська сторона (Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України) вважає, що така територія становить лише 33 тис. гектарів, а Россільгоспнагляд навмисне завищує показник площі заражених посівів для обґрунтування запровадження чергових обмежувальних заходів23. Інші обмежувальні заходи 19 березня 2014 р. увійде в історію українсько-російських відносин як «день транспортного колапсу», оскільки Росія повністю закрила кордон для української продукції. У результаті машини з українською продукцією просто повертали на територію України без надання жодних пояснень, а черга з вантажівок сягала декількох кілометрів. Уже наступного дня рух українських вантажівок відновився знов-таки без надання жодних пояснень. Згодом Росія призупинила транзит українського цукру. За повідомленнями Асоціації «Укрцукор», Україна припинила постачання цукру в 21 Повідомлення Россільгоспнагляду «Про введення тимчасових обмежень на ввезення продовольчої картоплі з України в Росію», [електронний ресурс], режим доступу: <http://www.fsvps.ru/fsvps/news/10071.html> (перевірено 15.07.2014 р.). 22 Повідомлення Россільгоспнагляду «Щодо наслідків розповсюдження західного кукурудзяного жука на територіях Євросоюзу і України», [електронний ресурс], режим доступу: <http://www.fsvps.ru/fsvps/news/10201.html> (перевірено 15.07.2014 р.). 23 Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України: «Фітосанітарний контроль за розповсюдженням західного кукурудзяного жука», [електронний ресурс], режим доступу: < http://vet.gov.ua/node/1884 > (перевірено 15.07.2014 р.).  Колективна монографія «Українська Революція гідності, агресія РФ і міжнародне право” країни Середньої Азії через проблеми транзиту територією Росії 24. У результаті більше 10 заводів – виробників цукру зазнали чергових збитків. Отже, друга половина 2013-го – початок 2014 р. стали періодом напруженого українсько-російського «співробітництва». Росія запровадила різноманітні обмежувальні заходи для експорту української продукції, шкодячи не лише українським експортерам, а й російським споживачам, оскільки будь- яке зменшення пропозиції на ринку призводить до підвищення цін. У подальшому Росія погрожує скористатися Додатком 6 до Договору про зону вільної торгівлі СНД, що дозволяє скасовувати преференційні умови торгівлі, у разі, якщо відбуватиметься зростання імпорту в розмірі, що завдає шкоди економіці. Відтак Росія може застосовувати митні тарифи до українських товарів, розмір яких становитиме близько 7,1%. Механізми вирішення торговельних конфліктів На сьогодні назріла гостра потреба перевести торговельні конфлікти у правову площину та вирішувати їх у рамках механізмів, передбачених угодами СОТ. Навесні 2014 р. представники Уряду України заявляли про можливість подання позову проти Російської Федерації до СОТ 25, однак до цього часу Україна не вжила заходів із вирішення торговельних суперечок з Росією. Теоретично для розв’язання торговельних конфліктів з Росією Україна може використовувати три шляхи: 1) двосторонні дипломатичні переговори; 2) механізми, передбачені Договором про Зону вільної торгівлі СНД; 3) механізм вирішення торговельних суперечок СОТ. Однак з огляду на те, що дипломатичні методи розв’язання конфліктів з Росією неефективні, а механізм, передбачений Договором про Зону вільної торгівлі СНД, дозволяє одній зі сторін блокувати створення комісії експертів26, убачається, що найоптимальнішим варіантом для 24 Росія заблокувала експорту українського цукру до країн Середньої Азії, [електронний ресурс], режим доступу: http://tyzhden.ua/News/106693(перевірено 13.07.2014 р.). 25 Україна готується подати скаргу на Росію в СОТ – Шеремета, [електронний ресурс], режим доступу: http://bit.ly/1lfOlFj, (перевірено 15.07.2014 р.); Україна готує проти Росії позов до СОТ – оскаржувати анексію Криму, [електронний ресурс], режим доступу: http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2014/06/27/328879 (перевірено 15.07.201 р.) 26 Відповідно до п. 5 Правил вирішення спорів Договору про ЗВТ СНД, якщо одна зі сторін не призначає члена комісії експертів для розгляду спорів або якщо сторони не досягають згоди щодо голови комісії експертів, такий член комісії експертів і її голова визначаються Головою Економічного Суду СНД.  Колективна монографія «Українська Революція гідності, агресія РФ і міжнародне право” України є вирішення торговельних конфліктів з Росією за допомогою механізмів, передбачених угодами СОТ. Механізм вирішення торговельних суперечок СОТ Механізм урегулювання торговельних суперечок СОТ є міждержавним механізмом вирішення спорів щодо відповідності торговельних заходів країн – членів СОТ нормам угод СОТ. Відповідно до ст. 3.2 Домовленості про правила і процедури врегулювання суперечок система врегулювання суперечок СОТ є центральним елементом у справі гарантування безпеки й передбачуваності багатосторонньої торговельної системи. Механізм урегулювання суперечок СОТ слугує «громовідводом, який дозволяє країнам вирішувати різноманітні суперечливі питання, уникаючи торговельної війни»27. Його влучно називають «діамантом у короні»28 багатосторонньої торговельної системи, оскільки це найбільш ефективний і затребуваний елемент системи СОТ. Від дня створення СОТ 1 січня 1995 р. країни-члени подали 482 запити з вимогою провести консультації в рамках механізму вирішення спорів СОТ. Для порівняння: за період ГАТТ (1947–1994 рр.) групи експертів прийняли 132 звіти по суперечках між членами ГАТТ 1947. Традиційно найактивнішими користувачами системи врегулювання суперечок СОТ є великі розвинені країни – США, ЄС, Канада та Бразилія. Протягом останніх десятиліть країни, що розвиваються, почали брати активнішу участь у процедурах урегулювання суперечок задля захисту своїх торговельних інтересів. Система врегулювання торговельних суперечок СОТ охоплює чотири основних етапи: 1) консультації; 2) розгляд суперечки групою експертів; 3) перегляд рішення третейської групи Апеляційним органом; 4) імплементація постанов і рекомендацій Органу вирішення суперечок (ДСБ). 27 Christina L. Davis, Why Adjudicate? Enforcing Trade Rules in the WTO, Princeton University Press, 2012, p. 20. 28 WTO, World Trade Report 2007, p. 261.  Колективна монографія «Українська Революція гідності, агресія РФ і міжнародне право” Консультації є початковою стадією системи врегулювання суперечок. Зазвичай сторони вдаються до консультацій у рамках СОТ, якщо суперечку не вдається вирішити на двосторонньому дипломатичному рівні 29. У разі, якщо країна – член СОТ уважає, що будь-яка перевага, якою вона прямо чи опосередковано користується згідно з угодами СОТ, зводиться нанівець чи ушкоджується торговельними заходами іншої сторони, вона має право вимагати консультацій. Член СОТ, до якого подано вимогу щодо консультацій, має відповісти протягом 10 днів після її отримання та розпочати консультації протягом 30 днів після отримання вимоги. Якщо в ході консультацій не вдається врегулювати суперечку протягом 60 днів після отримання вимоги щодо консультацій, сторона, що звертається зі скаргою, може вимагати створення групи експертів. Зазвичай перший запит щодо створення групи експертів блокує відповідач, але третейська група формується на засіданні ДСБ, наступному за засіданням, на якому вперше було винесено скаргу як пункт порядку денного ДСБ, – і не пізніше. Згідно з нормами Домовленості про правила і процедури врегулювання суперечок, термін, у який група експертів вивчає справу, не повинен, як правило, перевищувати 6 місяців, хоча за потреби може бути подовжений до 9 місяців. На практиці досить часто суперечки підвищеної складності розглядаються понад 9 місяців. Якщо жодна зі сторін не подасть апеляцію на рішення третейської групи, звіт затверджується ДСБ протягом 60 днів після його розповсюдження серед країн-членів. Якщо заявник або відповідач подають заяву про апеляційний перегляд протягом зазначених 60 днів, справа передається на розгляд Апеляційному органові, який, на відміну від третейських груп, не створюється за принципом ad hoc, а є постійним органом, який складається з семи осіб. Важливо, що апеляція обмежується лише правовими питаннями й тлумаченнями права, які зроблено групою експертів. За результатами розгляду Апеляційний орган може підтримати, змінити або відмінити правові міркування 29 Parlin, C. Christopher (2000). “Operation of Consultations, Deterrence and Mediation” Law and Policy in International Business 31(3): 565-582.  Колективна монографія «Українська Революція гідності, агресія РФ і міжнародне право” та висновки групи експертів. Як правило, термін розгляду суперечки апеляційним органом не може перевищувати 60 днів, але може бути подовжений до 90 днів. Рішення Апеляційного органу остаточне та не підлягає оскарженню. Насамкінець, на стадії імплементації ДСБ уживає заходів, щоб рішення групи експертів або Апеляційного органу були виконані стороною, якої вони стосуються. Зазвичай у разі виявлення порушення членом СОТ норм угод СОТ, третейська група та/або Апеляційний орган рекомендують такому членові привести заходи у відповідність до норм СОТ. Важливо зазначити, що система вирішення суперечок СОТ не передбачає грошових відшкодувань, а заходи у відповідь і компенсація є лише тимчасовими заходами, які можуть бути застосовані, якщо член СОТ не приводить свої заходи у відповідність до норм СОТ протягом визначеного часу. Незважаючи на поширену думку, що через відсутність грошової компенсації механізм СОТ є «беззубим», на практиці виконуються близько 90% рішень. Досвід використання Україною та Росією системи врегулювання суперечок СОТ Поки Росія у серпні 2012 р. не приєдналася до СОТ, країни СНД у цілому та Україна зокрема не часто використовували систему вирішення суперечок СОТ для захисту своїх торговельних інтересів 30. Україна, що приєдналася до СОТ у 2008 р., була найактивнішим користувачем механізму й узяла участь у п’яти суперечках31. Україна виступила заявником у трьох справах, а відповідачем – у двох. Першим досвідом України в урегулюванні суперечок у рамках СОТ був торговельний конфлікт із Грузією щодо дискримінаційного оподаткування тютюнових виробів. Конфлікт був вирішений шляхом неформальних консультацій, а тому не відображений в офіційній статистиці СОТ. Лише дві з п’яти суперечок за участі України (скарга України на австралійські заходи щодо 30 Mariya J. Pereyra, Edward Borovikov “The WTO Dispute Settlement and CIS Countries”, Arbitration in CIS Countries: Current Issues, p. 195. 31 Див. Disputes Involving Ukraine, [електронний ресурс], режим доступу: http://wto.org/english/thewto_e/countries_e/ukraine_e.htm (перевірено 15.07.2014 р.)  Колективна монографія «Українська Революція гідності, агресія РФ і міжнародне право” простого пакування тютюнових виробів і скарга Японії на спеціальні заходи України щодо імпорту пасажирських автомобілів) не були вирішені на стадії консультацій і зараз перебувають на стадії розгляду групою експертів. Слід зазначити, що реакція на ініціювання Україною торговельної суперечки з Австралією була неоднозначною. Неодноразово зауважувалося, що Україна не має в цьому питанні реального економічного інтересу, оскільки не експортує тютюнові вироби до Австралії. Загальний обсяг українського експорту в Австралію теж незначний: у 2011 р. він становив 0,03% усього експорту з України, а у 2012 р. – 0,05%. Прикметно, що у більшості випадків торговельні конфлікти виникали між Україною й іншими країнами – членами СНД: – Вірменією, Молдовою та Грузією32, – і були розв’язані на початкових етапах без використання формального механізму вирішення суперечок СОТ. Поширена думка, що держави, які нещодавно приєдналися до СОТ, мають брати активну участь у механізмі вирішення суперечок для: 1) набуття досвіду захисту своїх торговельних інтересів; 2) ознайомлення з правозастосовуваною практикою груп експертів і Апеляційного органу; 3) здійснення впливу на рішення, що приймаються групами експертів і Апеляційним органом; 4) здобуття інформації для формування власної торговельної політики33. Треті сторони отримують доступ до письмових коментарів сторін, а також мають змогу презентувати свою позицію щодо справи письмово та під час усних слухань. Як третя сторона Україна приєдналася лише до шести суперечок, серед яких чотири стосуються вищезазначеного спору з Австралією щодо простого пакування (DS435, DS441, DS458, DS467), а також до суперечки між ЄС і Росією щодо російського утилізаційного збору на автомобілі (DS462) і суперечки між Китаєм і США щодо антидемпінгової методології, яка застосовується штатами (DS471). Крім суперечки щодо утилізаційного збору, Україна не приєдналася до суперечок між Росією та ЄС. 32 Грузія була членом СНД у 1993–2009 рр. і вийшла з його складу після конфлікту в Південній Осетії. 33 Marcia Don Harpaz, 'Sense and Sensibilities of China and WTO Dispute Settlement' (2010) 44 Journal of World Trade, Issue 6, p. 1168-69.  Колективна монографія «Українська Революція гідності, агресія РФ і міжнародне право” Після 18 років переговорів у серпні 2012 р. Росія приєдналася до СОТ. До цього приєднання торговельні конфлікти за участі Росії, багато з яких, як стверджують експерти, часто мали політичне підґрунтя, а не були викликані дійсними торговельними бар’єрами, вирішувалися головно на двосторонньому дипломатичному рівні34. На сьогодні Російська Федерація бере участь у двох суперечках у СОТ щодо енергетичних питань як позивач проти ЄС: European Union – Cost Adjustment Methodologies and Certain Anti-Dumping Measures on Imports from Russia (DS474); European Union and its Member States – Certain Measures Relating to the Energy Sector (DS476), а також є відповідачем у чотирьох суперечках, три з яких ініційовано ЄС: Russian federation – Recycling Fee on Motor Vehicles (DS462); Russian Federation – Measures on the Importation of Live Pigs, Pork and Other Pig Products from the European Union (DS475); Russian Federation – Anti-Dumping Duties on Light Commercial Vehicles from Germany and Italy (DS 479). На відміну від України, Росія активно користується своїм правом брати участь у торговельних суперечках як третя сторона та зареєструвалася третьою стороною у 17 суперечках35. До того ж Російська Федерація затвердила Правила взаємодії органів держаної влади з питань, пов’язаних із забезпеченням участі Російської Федерації у Світовій організації торгівлі36, якими були розмежовані функції та компетенція державних органів Російської Федерації у співробітництві з СОТ. Також 10 грудня 2013 р. Президент Росії видав Указ про створення Постійного представництва Російської Федерації при СОТ. Відповідно до Постанови Уряду Російської Федерації від 31 січня 2014 р. № 68 «Про затвердження діяльності 34 Cristoph J. Schewe, “Russia in the WTO: The Bear on the Leash? Russia in International Trade Disputes and the Added Value of a WTO Membership”, pp. 1190-91. 35 EU – Seal Products (Canada) (DS 400), EU – Seal Products (Norway) (DS 401), China – GOES (DS 414), China – Rare Earths (Unites States) (DS 431), China – Rare Earths (EU) (DS 432), China – Rare Earths (EU) (DS 433), US – Countervailing Measures (China) (DS 437), Australia – Plain Packaging (Dominican Republic) (DS 441), US – Countervailing and Anti-Dumping Duties (China) (DS 449), China – HP-SSST (Japan) (DS 454), India – Solar Cells (DS456) Australia – Plain Packaging (Cuba) (DS 458), Australia – Plain Packaging (Indonesia) (DS 467), Ukraine – Passenger Cars (DS 468), EU – Measures on Atlanto-Scandian Herring (DS 469), US – Anti-Dumping Methodologies (China) (DS 471), EU – Anti-Dumping Measures on Biodiesel (DS 473). 36 Постанова Уряду Російської Федерації від 14 квітня 2014 р. № 288, [електронний ресурс], режим доступу: http://www.rg.ru/2014/04/21/vto-site-dok.html (перевірено 15.07.2014 р.)  Колективна монографія «Українська Революція гідності, агресія РФ і міжнародне право” Постійного представництва Російської Федерації при СОТ», гранична чисельність співробітників місії становить 32 особи. Висновки Україні потрібно серйозно підходити до захисту своїх торговельних інтересів і прав, передбачених угодами СОТ, у стосунках з Російською Федерацією. По-перше, компетентним міністерствам і відомствам необхідно вчасно ідентифікувати обмежувальні торговельні заходи з боку Росії, проводити попередню оцінку їхньої відповідності нормам угод СОТ і вчасно доводити до відома відповідних комітетів СОТ. По-друге, враховуючи політичну й економічну ситуацію в Україні, а також підтримку з боку Австралії шляхом запровадження санкцій до Росії й репутаційні наслідки ініціювання суперечки щодо простого пакування для України, було б доцільним припинити процедури проти Австралії в рамках механізму вирішення спорів СОТ і зосередити увагу й без того обмежені ресурси на вирішенні конфліктів з Росією. Враховуючи те, що претензії до Австралії подали ще чотири країни – члени СОТ, якщо невідповідність австралійських заходів нормам СОТ буде доведена, то ці заходи в будь-якому разі будуть скасовані або приведені у відповідність до норм СОТ. Отже, перевагами від цього на підставі режиму найбільшого сприяння (стаття I ГАТТ 1994) користуватимуться всі країни – члени СОТ, зокрема й Україна, навіть якщо зараз вона припинить процедури проти Австралії. По-третє, Україні необхідно більш активно брати участь у вирішенні суперечок в СОТ як третя сторона для набуття досвіду для майбутніх суперечок за її участю. Для представництва інтересів України як третьої сторони було б доцільно залучити українських спеціалістів для напрацювання ними навичок використання механізму вирішення спорів СОТ. Наразі ж, наскільки відомо, представництво інтересів України у суперечках з Австралією та Японією здійснюється женевською юридичною фірмою без залучення вітчизняних фахівців. Україна не використовувала повною мірою можливості членства в СОТ для набуття досвіду розгляду торговельних суперечок. Так, Україна скористалася  Колективна монографія «Українська Революція гідності, агресія РФ і міжнародне право” своїм правом взяти участь як третя сторона в торговельних суперечках лише шість разів (чотири з шести – це тютюнові справи проти Австралії). Для порівняння: Росія, яка приєдналася до СОТ у серпні 2012 р. зарезервувала права третьої сторони вже в 17 справах, а наприклад, Китайський Тайбей, який виступав в справах СОТ позивачем усього три рази, а відповідачем – жодного, взяв участь як третя сторона у 81 суперечці. Отже, Україні було б доцільно визначити пріоритетні напрями торговельної політики й здобувати досвід насамперед у них, виступаючи третьою стороною у суперечках, а також ініціюючи спори там, де у держави існує реальний економічний інтерес. Наприклад, на сьогодні доцільно було б приєднатися третьою стороною до суперечки щодо енергетичних коригувань між Росією та ЄС (European Union – Cost Adjustment Methodologies), оскільки цілком імовірно, що Україна застосує аналогічні газові коригування в бік Росії в антидемпінговому розслідуванні щодо російської селітри37. Отже, існує вірогідність, що у майбутньому Росія може поскаржитися на Україну до СОТ із приводу газових коригувань. З огляду на це Україні слід брати участь у розв’язанні суперечок між ЄС, США та Росією, оскільки питання, що постають у цих суперечках опосередковано зачіпають й інтереси України. 37 Ігор Гольченко: Антидемпінговий процес щодо російської селітри – це не війна, [електронний ресурс], режим доступу: http://bit.ly/1kGqWwW (перевірено 15.07.2014 р.).