ТЕХНОЛОГІЇ ВІДНОВЛЕННЯ
ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ
В УМОВАХ ВІЙНИ:
КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД
Т.М.Титаренко
Мета – розробка комплексного підходу до збереження і
відновлення психологічного здоров’я особистості, що
постраждала внаслідок тривалих воєнних дій
розробити теоретико-методологічні засади технологій
відновлення психологічного здоров’я особистості;
дослідити технології соціально-психологічної реабілітації
учасників бойових дій та внутрішньо переміщених осіб;
визначити способи мобілізації ресурсів особистості, що
забезпечують ефективність реабілітації.
Умова збереження і відновлення
психологічного здоров’я – готовність
особистості до творчого конструювання
власного життя
Здатність творчо конструювати власне життя
передбачає готовність особистості до
самотрансформацій та реалізацію оновлених
проектів майбутнього у сімейній, особистій,
професійній сферах.
Засіб відновлення – соціально-психологічна
реабілітація як комплексний процес активізації
життєтворення.
Ключові індикатори
психологічного здоров’я особистості:
цілісність, самореалізованість, самоврегульованість
Ефективність відновлення психологічного
здоров’я забезпечується векторами
реабілітаційної роботи та змістовими
мішенями реабілітаційних впливів. Йдеться
про активізацію готовності особистості до
змін:
а) у ставленні до себе, самоідентифікуванні;
б) у сфері значущих стосунків, освоєнні
нової комунікативної території;
в) у сенсопородженні, наповненні власного
повсякдення новими смислами, а
майбутнього – новими перспективами
Практики сприяння посттравматичному зростанню
розвиток здатності позитивно тлумачити
життєві випробування, ставитися до
пережитого як до ресурсу;
апробація нових, ефективніших способів
взаємодії з оточенням, переформатування
симпатій-антипатій;
відновлення здатності до пошуку смислу
власного буття, до сенсотворення;
поглиблення відповідальності за все, що
відбувається, зміна ставлення до причин і
наслідків певних подій у житті;
зростання готовності до змін, постійне
самонавчання, все більш конструктивне
ставлення до власних помилок.
Відновлення на соціально-психологічному рівні –
цільове включення спільнот
Модель психосоціальної підтримки – трифазний
процес безпосередньої допомоги людині,
опосередкованої допомоги через спільноти та
підтримки спільнот.
Організація підтримки включає:
збір інформації та просвітницьку роботу;
простір підтримки психологічного здоров’я;
покращення доступу до спільнотних форм
надання допомоги;
навчання фахівців-психологів, консультантів,
психотерапевтів, соціальних працівників
ефективним інтервенціям
Відновлення на індивідуально-психологічному рівні –
підвищення емоційної стійкості у ситуаціях взаємодії
Емоційна стійкість визначається ядерними
(досвід) та поверхневими уявленнями.
Підвищення емоційної стійкості залежить
від
балансу досвіду і поверхневих уявлень,
спектру стратегій виходу з ситуацій;
здатності до рефлексії власних
емоційних проявів;
уявлення про оптимальні моделі
поведінки у значущих ситуаціях взаємодії
Технології відновлення учасників бойових дій
Реінтеграція колишніх комбатантів з числа Відновлення самоефективності військових,
проблемної молоді у соціум : що перебувають у гарячих точках:
переінтерпретація травми; технології прийняття втрати (фізичної,
формування просоціальних моделей соціальної, психологічної),
поведінки (працевлаштування, професійна локалізація причин зниження ресурсів;
перекваліфікація, збереження чи створення
сім’ї, забезпечення добробуту); опосередкована стимуляція активності
групова взаємодопомога побратимів та людини через заохочувальні,
волонтерів. конструктивні відеосюжети
Шляхи подолання стану відчуження після Технології відновлення психологічного
демобілізації, особливо по відношенню до здоров’я внутрішньо переміщених осіб:
суспільства, інших людей та роботи.
опосередкована, спрямована на стимуляцію
Причини відчуження: блокування довіри конструктивної взаємодії спільноти,
до світу, втрата цінності себе і свого життя,
смисложиттєва дезорієнтація. безпосередня, спрямована на відновлення
Спрямованість технологій на життєвої неперервності особистості, що
відновлення діалогу зі світом, життям, передбачає активізацію ресурсних каналів і
собою та сенсом. творчих потенцій
Способи мобілізації ресурсів особистості для відновлення
психологічного здоров’я
Базовий ресурс – відновлення
життєздатності особистості
Модель ресурсів життєздатності:
практики керування ризиками, діалогування,
соціальної підтримки;
ступінь оптимістичності ставлення до подій,
рівень готовності до співучасті;
прагнення захищати значущі цінності;
бачення перспектив;
вміння шукати підтримку сім’ї, родичів, друзів.
Ресурси відновлення для людей, не готових до
професійних втручань
Інструментальний ресурс – мобільні застосунки.
Буферний ресурс – плейбек-театр.
Їх функції: інформативна, діагностична, моніторингова,
комунікативна. Функції: регулятивна, інтерпретативна,
Інкорпорація мобільних застосунків до процесу комунікативна.
відновлення особистості передбачає:
Групове відновлення забезпечується завдяки:
структуризацію інформації (просвітницький етап),
формуванню нової мережі взаємообміну
автоматизацію оцінки симптомів (діагностичний етап),
досвідом;
урізноманітнення інструментів реабілітаційного
комунікування та моніторингу змін (базисний етап), зростанню самоусвідомлення спільноти,
часткове заміщення процедур супроводу покращенню її самоорганізаційних і
(підтримувальний етап) регулятивних процесів
Практичне значення роботи
Цінність роботи визначається розробкою засад оптимізації
міжвідомчої взаємодії на державному та міждисциплінарному
рівні, способів координації активності спільнот та організацій для
комплексного підходу до реабілітації постраждалих.
Соціальні наслідки роботи полягають у розробці комплексного
підходу до соціально-психологічної реабілітації, в межах якого
визначено цілі реабілітаційних впливів, фази, етапи, форми,
технології і техніки реабілітації різних груп населення.
Отримані результати можуть бути використані для підвищення
соціально-адаптивних можливостей людини, здатності
відновлюватися після травматизації.
Дякую за увагу! Запитання?
